Останнє сходження

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Останнє сходження

Присвята Богдану Калиняку

Ех ви, коні! Скучили, напевно!
Місячну підкову вечір гне.
В небо задивляєтеся темне,
Може, звідти зірочка мигне.

Ви усе чекаєте на друга,
Що вам хліба дасть із добрих рук
Там минає рік, минає другий,-
Зарівняли й спогади, мов брук.

Але ті безжальні водомети
Били люто, – розгулявся гріх!
Ніби то злетілися комети –
Влаштували шабаш на горі.

Він приїхав хворий, бо легені
В лихоманці вигоріли вщент.
А приніс би коням сіна в жмені,
Побродили б разом під дощем.

Як любив він розповіді діда
Про той прапор, що колись підняв,
Про Сибір, про всі колишні біди, –
Куркулями ж названа рідня.

Це були часи ще повоєнні,
І людьми ще володіла злість.
Більшість справді – бідні і нужденні,
Волі хочеш – «націоналіст».

Вже тоді гібридні були лови,
І для слави виплавлялась мідь.
Витравити гідність до основи –
Україну втримати б в ярмі!

І коли вже трапилась нагода
До Європи рушити гуртом,
Коломия – разом із народом!
Як не ми, то вже ж, одначе, хто?

Все казав:” Якщо не переможемо,
То чи буде ще в країни шанс? ”
І допомагав, як міг, він кожному,
Бо така уже ж його душа.

Так, як дід. Він може. Він зуміє.
За наш прапор і за наш тризуб.
Хто відняти мрію в нас посміє?
До Майдану все везуть, везуть…

А спитають – все у нього добре,
На Майдані ж бойовий тут дух!
Тільки ж куртка на морозі мокра –
Дим і чад, і наступ по льоду!…

…Книги на полиці – мов завмерли,
Говорив про техніку свою:
“Ніби вкотре сходжу на Говерлу,
Коли щось новеньке пізнаю”.

Скільки тих, хто згадує про нього:
“Ким би був я, щоби не Богдан!”
Він раніше вирушив до Бога,
Перш ніж був розстріляний Майдан.

І помчать на полонину коні ,
Гриви буйні, стегон темний блиск.
Діти хліба подадуть з долоні,
Як із татом…як тоді…колись…

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Восьмий Присвята Максиму Горошишину Він восьмим був. Але спитай-но матір: Котрого пальця вріж - той і болить. Так склалося: то дім, то інтернати, Та й...
Одеса – Київ Присвята Віктору Чернецю Одеса - Київ, Київ - Одеса, Обабіч траси, обабіч весен. Обабіч сонця - громи і зливи, Нема безстрашних, та є сміливі!...
Квітковий годинник Присвята Івану Тарасюку О Луцький замок! О краса і сила, Історії скарби, її могуть. Циганка хлопця раптом зупинила: "Ти бережи себе, дитино, теб...
На чумацьких шляхах Присвята Олександру Капіносу На чумацьких шляхах шелестять тільки трави шовкові, Озивається Хортиця, чайка на хвилю сіда. Чиєсь щастя ховають з...
Спинися, мить! Присвята В’ячеславу Веремію Про таких кажуть: "Жити не вміє!" Про таких скажуть: "Ет, диваки!" Неспокійних часів Веремія... Хліб медійника часом...
Google+