Сторінки з позначкою “Юрій Дяковський”

Білі вишні відцвітають у саду, Вітер цвіт той з дерева зриває. Біля тебе на коліна припаду, Ангеле безкрилий, відлітаєш? Завтра ти будеш на небесахІ..

Нарешті вдома! У місті Стрий Рида дитина і дід старий, Ридають рідні і Бог з ікон – Юрко поринув у вічний сон. Закриті очі. Німі уста. На тілі рани...

Дива бувають. І всесильна віра. Нам часто не збагнути в метушні, Що криється яскраве часто в сірому, Що є шляхи небесні та земні. Шептицький - граф...

Він любив Україну настільки сильно, що мужньо зміг віддати за неї своє життя… Хлопець, дійсно, жив яскраво і дивував усіх своїм світоглядом...

Юрій Дяковський з друзями відправився до міста Слов'янська на Донеччині. Потрапив у полон. Тіло з ознаками насильницької смерті було знайдене в річці.