Восьмий

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Восьмий

Він восьмим був. Але спитай-но матір:
Котрого пальця вріж – той і болить.
Так склалося: то дім, то інтернати,
Та й не одні у бідності жили.

По заробітках, по світах десь мати,
На ноги важко ставити дітей,
А наймолодший – здібний малювати-
У нього все з-під пензлика цвіте.

Чи стінгазету, чи плакат – то втіха!
Та де ж тут вчитись, як така нужда.
Зібрався і до Києва поїхав,
До праці звичний – сила молода.

Допомагав. Ділився. У Грушківці
Мов на долоні – знають, хто який.
А хлопець думав: що ж ми, українці,
Відстали від Європи на роки?

Черкащина – колиска волі й слави,
Там, у ярах, святилися ножі…
Майдан і Беркут… мов на лаву лава,
І полум’я гарцює на межі.

І став Майдан надовго рідним домам,
Уявна ж неприступність барикад.
Отруйний газ – легені аж судомить,
Та кожен поруч – ніби рідний брат.

Підлікувався – знов на барикади,
Хрещатий яр – тепер Холодний Яр!
Якби ж то знали, що посіла зрада,
Що має Україна яничар!

Він восьмий, наймолодший у родині,
Поліг за матір і за тих, сімох,
Щоби жилося радісно людині,
Щоб час настав знаменних перемог.

Щоб не поневірялись по чужинах,
Щоб “в сім’ї вольній”, як казав Тарас.
На попіл перетліли чорні шини,
І незнищенний вкотре сходить ряст.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені сторінки:

Орлина порода Дається взнаки в бойовищах орлина порода, Вже небо Афгану його перевірило міць. Він вижив, напевно, тоді, щоб тепер для народу Беріг рідну мову...
Горошишин Максим Максимович Максим Горошишин. Короткий життєпис. Максим Горошишин народився у с.Басань Пологівського району Запорізької області. Він був останньою 8-ю дитиною у ...
У кожного свій час проснутись Як добре прокидатися удосвіта, Як оживають звуки... І встає Спроквола сонце, і ласкавим лоскотом Пробуджує і ніжність роздає... Діди любили зе...
Незгасна ватра Чим ясніше багаття - тим швидше згорає на вітрі, Розсипає у темряві іскри, освітлює ніч. Хтось живе безтурботно, а хтось буде завжди на вістрі, ...
Тінь ангела Буває, ангели живуть поміж людей. Вони вселяються у тихих, непримітних. Ніхто не здогадається про те, Що крила часом світяться блакитні. Що ...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+