Грузинське серце

Опубліковано в Проза і поезія | Позначено: ,

Грузинське серце

Присвята Давиду Кіпіані

У серця незвичайна особливість,
У нього є сестра іще – душа.
Воно таке окрилене в щасливих,
Воно в нещасних – злякане пташа,

Не знає серце вихідних, відпусток,
Не знає сну, малесеньких перерв,
У ньому кров і закипає, й гусне –
Відлунює у ньому кожен нерв.

Нема, як у комп’ютера, корзини,
Тримає серце біль прожитих літ
І в кожного вкраїнця і грузина
Серця – вогонь, а не холодний лід.

Тому і взвод грузинський – то підмога,
Коли готує зашморги орда.
Якщо за волю – в нас одна дорога,
Бо “Вільна зона” – то і наш Майдан.

Таке коріння: українка – мати,
А батько дав життя йому – грузин.
Він в Україні мріяв працювати,
Бо друзі в нього тут – не сам-один.

Ішов на захід – та утримав Київ.
У Бога, мабуть, інший визрів план
Такого Київ, мабуть, від Батия
Не знав, чи із часів бомбардувань.

Була колись шалена оборона,
Були монголи. Був і Бабине Яр.
Але коли людина безборонна,
А з даху кулі, наче із-за хмар?

Коли «тітушки» – по лісах соснових,
У чорних списках ставляться плюси?
Свобода – то для всіх життя основа,
І вистояти разом досить сил.

Гаряче серце гордого грузина
Вбирало стогін і останній хрип.
Він бореться й за Грузію віднині,
а його серцю – тільки тридцять три!

Воно вмістило болю забагато,
Ті хлопчики застигли у очах.
Та що ж ти так! Іще не час вмирати!
Ще шлях до волі тільки розпочавсь!

Дато – Герой! Став гордістю для сина,
Хоч той не пригадає теплих рук.
І в кожного вкраїнця і грузина
Великого озветься серця стук.

Із циклу поезій “Безсмертні”
Автор – Ганна Дудка

Споріднені та схожі сторінки:

Очі твої – судді Присвята Михайлу Жизневському У нього ще не виросли і вуса. Ще зовсім хлопчик – світлий, білолиций… Пробач нас, друже, юний білорусе, За наглу ...
Єдина роль Присвята Сергію Нігояну Колись були б гучні овації, І сцена, й квіти, і гастролі. Та не дописано абзацу Найпершої складної ролі. Як пролунав ...
На мосту закоханих Присвята Анатолію Корнееву До чого доторкнеться, те й росте, І огірки плетуться аж до неба, В житті у нього правило просте - Для всіх прожити ...
Нащадок кошового Присвята Андрію Саєнку Нащадки кошового отамана Не осоромлять Україну й Січ, Коли ж держава – мов суцільна рана, Уся із боротьби і протиріч. ...
Сум Че Гевари Присвята Ігорю Сердюку На грудях ридав Че Гевара, Стривожений весь Кременчук. Таж Беркут – неначе татари! Ті кадри – аж душу печуть! Несли по...

Помітили помилку в тексті? Будь ласка, повідомте про це! Просто виділіть фрагмент із помилкою та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+