Спогади про Героїв

Він малював казкове майбутнє України

Він малював казкове майбутнє України

Валерій поїхав на Майдан, бо не міг терпіти хабарництва i знущання з народу. Він був великим мрійником. Але найбільше мріяв про щасливу Україну...

Читати далі »

Тортури не змогли зламати його світогляду…

Тортури не змогли зламати його світогляду…

Він любив Україну настільки сильно, що мужньо зміг віддати за неї своє життя… Хлопець, дійсно, жив яскраво і дивував усіх своїм світоглядом...

Читати далі »

Я давав присягу – бути завжди з народом

Я давав присягу – бути завжди з народом

Будучи справжнім офіцером у душі, він не міг стояти осторонь образи, приниження і побиття молоді. Офіцерський обов’язок не дозволив йому сидіти вдома

Читати далі »

Лицарем він був. Справжнім лицарем…

Лицарем він був. Справжнім лицарем…

Він шанував український прапор, на День незалежності й на День прапора вивішував його на видне місце, зараз цим нікого не здивуєш, а тоді це була рідкість.

Читати далі »

Якщо не я, то хто? Якщо не тепер, то коли?

Якщо не я, то хто? Якщо не тепер, то коли?

Батько вранці 20 лютого попрохав його відійти в безпечне місце, та він заперечив: – Як я потім побратимам в очі буду дивитися? Зрозумій мене правильно, тату

Читати далі »

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Google+