Сторінки з позначкою ““Безсмертні””

На чумацьких шляхах шелестять тільки трави шовкові, Озивається Хортиця, чайка на хвилю сіда. Чиєсь щастя ховають загублені кінські підкови...

Про таких кажуть: "Жити не вміє!" Про таких скажуть: "Ет, диваки!" Неспокійних часів Веремія... Хліб медійника часом гіркий. Треба ж бути якраз в епіцентрі...

Це сокровенне сім. Як дивний знак - Господь за тиждень впорався з роботою... ...В диму увесь Хрещатик, Прорізна, Зникали темні постаті у гротах...

Є Вишня і Судова, і Бенькова, І річка Вишня аж до Сяну плине. І срібну натирає ніч підкову, Що хтось прибив у Бога над дверима. Коріння добре Вишенських...

"Коридор!" - кричали побратими! І несли з щитами й на щитах. Розповзалась плямами рудими Близькість смерті. Хто уже в літах, Хто ще юний...

У Хорошеві люди хороші, Тут минають години і дні. Не піднімеш майдани за гроші, Бо народ підіймає лиш гнів! Віддавати - то обраних місія...

Майстри складали пишні ікебани, Які естетів будуть звеселять. А мати садить тисячу тюльпанів Навколішки. Для свого Василя. Кровиночки. Лелеки так барились..

Той нагороди щемний блиск... Уже минуло кілька весен. Буває, в серці ужились Донецьк, і Київ, і Одеса. Чому Одеса, хто спита? Бо там любов його розквітла...

Білий голуб присів на камінь, Де стелилась хананаміті. Між планетами, між містами, Білий ангел, дорога квітів. Жив у тиші, а в серці звуки Розросталися...

Небесні знаки - то таки загадка, Пізнати їх не кожному дано. У березні, на самому початку Колись Кобзар у світ прийшов давно. Той день весняний...