Сторінки з позначкою ““Безсмертні””

Лента за лентою набої подавай, Вкраїнський повстанче, в бою не відступай. Набудував, мабуть, на два століття, А наборовся аж на сто епох...

Пахнуть деревом руки столяра, Руно сиплеться золоте. Кожне дерево - це історія, Бо десятки років росте. Стовбури не бувають мертвими...

Кому - ідеї, іншим - діаманти, Хтось любить ніч, хтось далеч голубу. На світі жив умсміхнений романтик, Учителем від Бога, кажуть, був. Водив дітей повсюди.

У спорті так: то фатум, то фортуна, І мрії про великий, справжній спорт. То у житті потужний порятунок, Гучний і світлий зоряний акорд. А як прийняти те...

У Ворона чорні крила, А кров червона у Ворона! У прапорі - стільки сили, Коли він червоно-чорний. Блискуча рілля з-під плуга І кров у пелюстках маків...

Є дзвоники й дзвони, врочисті, найперші й ...останні... Озвуться уранці - і срібло впаде в спориші. Іх дзвін - мов найперше велике й незгасне кохання...

Усміхненим відчиняться всі двері, Навіть коли десь ключник задрімав. Дослідження складних доріг імперій, Історії, де різні імена, - Це ж так бентежить...

"Мої бджолики-трудівниці, Чи вже вилетіли на цвіт?" Десь на вулицях у столиці Вже дощі змили давній слід. І дизайни вже творять інші...

У них була, здавалось, просто дружба, Були стосунки щирі і прості. Та обіцяла дівчина: на службу Напише йому тисячу листів. Писала про пригоди і новини...

- Дідусю Остапе, бабусю Анно, Скажіть, чи у вас є найбільше бажання? А дід усміхався смиренно: "Дитино, Щоб незалежна була Україна!"...