Сторінки з позначкою ““Безсмертні””

Ви чистили криницю хоч би раз? Звільнити джерело - це, певно, втіха. І потім пити воду із відра, І хлюпатись, і стільки бризок, сміху! А ви зуміли посадити.

Є віхи і кармічні, і космічні, І часом тріумфує дикий Марс. Майдан покликав мудрих і досвідчених, Щоб не перетворилося на фарс. І це було своє...

У зодчих є фантазія й мета, У них говорять дерево і камінь Як одержимі, зводили міста, Лишали після себе дивні храми. А люди їм казали: "Диваки!"...

Кров - не вино. Вона не переграє, Її не в щасті пробують на міць. Вона шумить, якщо у ріднім краї Кайдани одягають силоміць. Якщо твій дім розорений...

Немає в Україні в нас вулканів, У нас і землетрус - то дивина. Тільки Чорнобиль - злодій невблаганний, У квітні випив чорного вина, І вкрав домівки...

Буває, що проляже шлях терновий Від Золотих воріт до райських брам... Над Оболонню барви світанковіІ береги - відкриті всім вітрам. Наш мирний Київ...

Сонце над Дністром застигло сонне, Сяяло, мов золота руно. І народ чекав свого Ясона, Виглядав раз по раз у вікно, Привезе чи ні? Всі збігли строки...

Ми здолаємо все гуртом. Разом ми непоборна сила. Всі тоді «Як не я, то хто?", На Майдан ідучи, говорили… Повно гнізд у Дніпрових плавнях...

Не мостять птахи гнізд на чужині... У них же ні домівки, ані збіжжя І вирушили, двоє, до рідні, В козацький добрий край, до Запоріжжя...

Цей танець барв, примхливої води Прозоре полотно - картин основа. І музика у просторі годин. І ебру таємнича дивна мова. Ця таїна народження картин...