Сторінки з позначкою ““Безсмертні””

Вкраїнська доля - вічні заробітки. Москва, Тюмень, Варшава, Вроцлав, Рим. А лихо не приходить із "нізвідки", Бо на Донбас націлилось і Крим! Воно пастки...

Він у музиці аж купався! І зворушливі ті моменти, Як торкались чутливі пальці До музичного інструмента. Жити музикою - це свято, І зникають і стеля, й стіни...

Його любила Терпсіхора, Він був закоханий в хіп-хоп. Тоді вмовкали древні хори, - Там тіла музика і стоп. Він танцювати вчив: ану ж бо! Ті аеробіка і брейк!

Деревам у парку ламали руки, Тріщали аж суглоби. А листки Тремтіли, споглядаючи ті муки, А дерево ж таке росте роки! І лиш єдина зграйка небайдужих...

Колись давно, ще до подій в столиці, Серед казок і затишних світлин, "А хто сильніший - вовк чи, все ж, лисиця?" - Запитував маленький іще син...

Буває сумно нам, буває тяжко, Є сто доріг і сто пересторог. Та коли є у нас такі Івашки, То будуть сотні славних перемог. Хто крапає, схвильований, мікстури...

Ейнгерії зійшлися до Вальгалли, Для них усе: і м'ясо, і меди. Щити - покрівля затишної зали, І кожен воїн - дужий, молодий. І тільки Одін - той сидить...

Минуть роки, розставляться всі коми, В театрі знов заповниться партер. Шукатимуть там прізвище знайоме, Аж ні - давно вже інший режисер. А як же грав!..

Він заніс Богородицю в дім І голубка постукала в шибку. Ой літа - проминають так швидко, Ніби кола пливуть по воді. Може, знала якусь таїну Та голубка...

Хресна дорога, дорога хресна, Мати читала, і плакав хлопчик. Все перепитував: "Чи ж воскресне? Ти ж порятуй свого Сина, Отче!" Так йому гірко було, малому..